Стаття 268. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
( Положення частини першої статті 268, за яким обмежується
право на вільний вибір особою, яка притягається до
адміністративної відповідальності, як захисника своїх прав, крім
адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право
на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної
особи втратили чинність як такі, що є неконституційними на
підставі Рішення Конституційного Суду N 13-рп/2000 ( v013p710-00 )
від 16.11.2000 ) Особа, яка притягається до адміністративної
відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи,
давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при
розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого
фахівця у галузі права, який за законом має право на надання
правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи,
виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо
не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову
по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається
в присутності особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути
розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її
сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не
надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 160-2, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, частиною першою статті 185-3, статтями 185-7 і 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов’язковою. У разі ухилення її від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (міліцією) піддано приводу.
Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов’язковою. (Стаття 268 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 4452-11 від 21.08.87, N 7445-11 від 27.04.89, N 8918-11 від 07.03.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12 від 18.01.91, Законами N 386/96-ВР від 01.10.96, N 2342-III від 05.04.2001, N 2635-IV від 02.06.2005)
