Стаття 389. Позовна давність за іншими вимогами
До вимог, що виникають з договорів перевезення пасажирів і багажу, фрахтування судна без екіпажу, фрахтування судна на певний час, лізингу судна, буксирування, надання лоцманських послуг, морського страхування, угод, укладених капітаном судна в силу наданих йому законом прав, зіткнення суден, здійснення рятувальних операцій, застосовується дворічний строк позовної давності.
Цей строк обчислюється:
1) за вимогами, що виникають з договору перевезення пасажирів і багажу:
стосовно пасажира — з дня, коли пасажир залишив або повинен був залишити судно, а якщо вимога заявлена у зв’язку із заподіянням під час перевезення шкоди здоров’ю пасажира, що спричинила його смерть, — з дня смерті пасажира, але не більше трьох років з дня, коли пасажир залишив судно;
стосовно багажу — з дня видачі багажу або з дня, коли він мав бути виданий;
2) за вимогами, що виникають з договору фрахтування судна без екіпажу, фрахтування судна на певний час, лізингу судна, буксирування, надання лоцманських послуг, морського страхування, угод, укладених капітаном в силу наданих йому законом прав (статті 58, 68, 69 цього Кодексу), — з дня виникнення права на позов;
3) за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок зіткнення суден, — з дня зіткнення суден;
4) за вимогами, що виникають із проведення рятувальних операцій, — з дня закінчення рятувальної операції.
За зворотними вимогами, передбаченими статтею 302 цього
Кодексу, застосовується річний строк позовної давності, обчислюваний з дня сплати відповідної суми.
