Правова форма - це організаційна форма діяльності органів держави, їхніх посадових осіб, що, по-перше, передбачена правом і йому відповідає, по-друге, своїм результатом тягне юридично значимі наслідки для суб'єктів права.
Наявність сукупності зазначених у визначенні двох сторін організаційної форми діяльності держави служить підставою для кваліфікації її як правова форма.
Прикладом класичної правової форми діяльності держави є судочинство, якому властиві наступні ознаки правової форми: розгляд юридичної справи винятково уповноваженими на те органами держави, їхніми посадовими особами; здійснення операцій з нормами права- матеріальними, процесуальними; закріплення результатів діяльності у відповідних офіційних процесуальних документах, що мають установлену законом форму.
Види правових форм діяльності держави:
1) установча (пов'язана з формуванням і вдосконалюванням органів держави, його структурних підрозділів);
2) правотворческая (пов'язана із прийняттям, зміною, скасуванням нормативно - правових актів);
3) правозастосовна (пов'язана з реалізацією юридичних норм);
4) контрольна (пов'язана з перевіркою відповідності поводження й діяльності підконтрольних суб'єктів вимогам права).